Чому варто розмовляти українською?

Тому що українська мова створена для того, щоб її слухали. Порівняйте кількість голосних і приголосних в будь-якому реченні цього тексту. Відношення буде 1:1. Це — ознака мови, яку хочеться слухати.

 Українська мова тисячі років вчилась переконувати різноманітністю.

Мало-які народи можуть розплющити очі. Відчинити свої вікна. Чи розгорнути книжки. Більшість це все "відкриває".

Різноманітність дозволяє швидше знайти ключ до слухача. Він швидше повірить, бо зрозуміє, що ви з ним однакові. Ви - люди, які їздять на горішніх, а не на верхніх поличках у потягах. Вам подобаються жінки на високих підборах і ви глузуєте з юних дівчат на високих обцасах. Ви любите пити чай з горняток, але куштуєте каву лише з філіжанок. Вимовляючи про себе унікальне слово-пейзаж "вдосвіта".

А якщо хтось вам заважає насолоджуватись моментом, то ви його можете обізвати нездарою, лайдаком ,телепнем чи навіть покидьком.

В більш важкому випадку можна наректи паливодою, душогубом, зарізякою, супостатом, горлорізом, вельзевульником, катом, песиголовцем, людоловом, антихристом, безбожником, розбійником, гунцволом, , або ж лицеміром, харцизякою...!Але ви ніколи не опуститесь до "пошел ты н...". Елегантне "шуруй звідси" промовисто показує, на скільки ви вищі від того, кому це адресовано.

Мені подобається фраза: "Я гадаю, що рахування можна вважати лічбою". Спробуйте сказати це російською.

Як промовисто звучить:" На тарілочці з блакитною облямівочкою!"І чи можна порівняти:"Преступлениє и наказаниє" зі "Злочин і кара"!?

 Згодом ви звикнете до того, що в кінці кожної розповіді нижня щелепа ваших слухачів вільно хитається у повітрі.

Так працює мова.